Перейти до основного матеріалу

Суміщення професій (посад) — що потрібно знати

Друкувати

Суміщення професій (посад) — що потрібно знати і як правильно оформити

Нормативно-правова база, умовні скорочення

Питання суміщення в нормативних документах

Виконання поряд з роботою з основної професії обов’язків за суміжною або такою ж самою професією можливе як:

  • епізодичне виконання додаткових обов’язків під час короткочасної відсутності роботи з основної професії (ст. 104 КЗпП України);
  • суміщення професій за рахунок ущільнення робочого часу за основною роботою (регулюється рядом законодавчих норм).

Суміщення професій можливе у разі:

  • власне суміщення професій (посад);
  • розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
  • виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 року № 1145 та Інструкція про порядок та умови суміщення професій (посад), затверджена постановою Держкомпраці СРСР, Мінфіну СРСР та ВЦРПС від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ, якими регулюються питання суміщення, продовжують діяти відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-XII. Це стосується пунктів, що містять загальні норми та принципи суміщення професій.
На відміну від виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, тимчасове заступництво (при якому працівник, який заміщає тимчасово відсутнього працівника, звільняється від виконання обов’язків за своєю посадою) регулюється роз’ясненням Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС, що діє на території України, від 29 грудня 1965 року № 30/39.
Загальні норми та принципи суміщення професій з урахуванням Постанови № 1145 та Інструкції № 53 в частині, що не суперечить законам України, визначаються так:

  • суміщення професій (посад) та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи допускаються на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не веде до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення;
  • обов’язки за вакантною посадою можуть покладатися на одного або кількох працівників;
  • доплати за суміщення професій (посад) можуть встановлюватися працівникові поряд з надбавкою за професійну майстерність або високу кваліфікацію;
  • працівникам, які пропрацювали неповний місяць, доплата за суміщення професій (посад) нараховується у встановленому розмірі (у відсотках до місячної тарифної ставки або окладу за основною роботою) пропорційно до відпрацьованого часу;
  • за працівниками, зайнятими на роботах із шкідливими умовами праці, які суміщують професії (посади) і які виконують свою основну роботу в повному обсязі, зберігаються передбачені чинним законодавством пільги у зв’язку з умовами праці (додаткова відпустка, скорочений робочий день, безкоштовна видача молока та лікувально-профілактичного харчування) незалежно від того, чи встановлені ці пільги за суміщуваними професіями (посадами); працівникам, яким з основної професії (посади) зазначені вище пільги чинним законодавством не передбачені, а за суміжною професією (посадою) передбачені, ці пільги повинні надаватися лише за ті дні, у які працівник працював за суміжною професією (посадою) не менше половини робочого дня;
  • порядок та умови суміщення професій (посад) застосовуються також під час розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
  • угода про суміщення професій (посад), а також розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству із зазначенням суміжної професії (посади), певного терміну (або без зазначення терміну), обсягу додатково виконуваних функцій або робіт та розміру доплати; у такому ж порядку оформлюється скасування або зменшення вказаної доплати.

Інструкція № 53 містить такі визначення суміщення професій і подібних форм інтенсифікації праці:

  • під суміщенням професій (посад) мається на увазі виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою);
  • під розширенням зони обслуговування та збільшенням обсягу виконуваних робіт мається на увазі виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією і тією ж професією або посадою;
  • під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце або посада.

Статтями 105 та 32 КЗпП України регулюється порядок застосування загальних норм суміщення професій. Так, статтею 105 КЗпП передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Хоча стаття 105 КЗпП прямо і не вказує на доплату за розширення зони обслуговування та на доплату за збільшення обсягу виконуваних робіт, можна зробити висновок, що вона поширюється і на ці доплати.
Частиною третьою статті 32 КЗпП передбачено, що у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці, зокрема про встановлення або скасування суміщення професій, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином, чинним законодавством передбачено дві можливості для встановлення суміщення професій з виплатою відповідних доплат:

Питання суміщення в Генеральній угоді

Питання суміщення професій передбачені Генеральною угодою про регулювання основних принципів та норм реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки від 9 листопада 2010 року, норми якого діють до прийняття нової угоди (далі — Угода).
У додатку 3 до Угоди (Перелік та розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів та посадових окладів працівників підприємств, установ та організацій, що мають міжгалузевий характер (окрім бюджетної сфери), для встановлення в галузевих, регіональних угодах та колективних договорах) передбачено, що:

  • за суміщення професій (посад) доплата одному працівникові не обмежується максимальним розміром і встановлюється у межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою і окладом суміжної посади працівника;
  • за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт розмір доплати одному працівникові не обмежується і визначається наявністю економії за тарифними ставками та окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників;
  • за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється доплата у розмірі до 100 % тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника.

Угода істотно доповнює нормативну базу щодо суміщення професій нормами про залежність розміру відповідних доплат від економії фонду заробітної плати.
Аналогічні норми передбачаються у галузевих і регіональних угодах, а також у колективних договорах підприємств
Необхідність дотримання у колективних договорах норм, що регулюють питання суміщення професій (як і інших норм з організації і оплати праці), передбачених законодавством, Генеральною і галузевими (регіональними) угодами, випливає із статті 97 КЗпП.
Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погоджувати ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.
Встановлення доплат за суміщення професій у зв’язку із зміною умов трудового договору оформляється наказами по особовому складу. Ці накази, як правило, не мають констатуючої частини.
Стаття 21 КЗпП визначає трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тому (під час недостатньої завантаженості працівника за основною роботою) додаткові обов’язки щодо суміщення професій при укладенні трудового договору можуть встановлюватися і без доплати

Додати новий коментар

CAPTCHA
Введіть літери з картинки для захисту від спаму (лише англійські малі літери)